Спортивна травма

Види спортивних травм. Причини. Надання першої невідкладної допомоги.

1. Травми стопи, кісточки та гомілки

Ці частини ноги дозволяють ходити, бігати, стрибати, забезпечувати амортизацію та утримання тіла у вертикальному положенні.

Розтягування або розрив ахіллового сухожилля

Це пошкодження волокон тканин, які з'єднують триголовий м'яз і кістку п'яти. У гомілкостопі виникає гострий біль і сильний набряк. При повному розриві сухожилля чути характерний тріск і відбувається стягування триголового м'яза в грудку.

Причиною травми може бути:

• невдале приземлення після стрибка;
• різке прискорення або ривок із незручного становища;
• недостатня розминка;
• погана фіксація стопи у взутті.

Насамперед потрібно обмежити рухливість суглоба восьмиподібною пов'язкою, прикласти холод і підняти кінцівку. Надалі потрібен огляд лікаря для встановлення точного діагнозу та призначення лікування. При розриві сухожилля потрібна негайна госпіталізація та хірургічне втручання.

Кращою профілактикою є підтримка м'язового тонусу та рухливості суглобів шляхом щоденного виконання відповідного комплексу вправ, а також використання спортивного взуття, яке надійно утримує стопу.

Розтягування кісточки

Це частковий або повний розрив волокон зв'язок гомілковостопного суглоба.

Гостовий больовий синдром у стопі, що посилюється з часом, неможливо навіть стати на хвору ногу. Виникає почервоніння та набряк, у тяжкому випадку – гематома та попадання крові в порожнину суглоба.

Основними причинами розтягування є падіння, забиті місця, або удар в область щиколотки. Фізичні вправи на нерівностях або непідготовленій поверхні можуть призвести до такої травми.

Щоб уникнути подальших пошкоджень на стопу і гомілку, накладається фіксуюча пов'язка або Г-подібна шина. Місце ураження бажано охолодити компресом. Потім покласти пошкоджену ногу на зручне піднесення. У складних випадках лікування проводиться в стаціонарі і може бути потрібна хірургічна операція.

До заходів профілактики відносяться різні види вправ, які зміцнюють та розтягують м'язи та зв'язки. Насичення організму вітамінами та мінералами також сприяє збереженню працездатності сухожиль і суглобів.

Перелом кісточки

Це перелом відростка малогомілкової кістки (латеральної, зовнішньої кісточки) або великогомілкової кістки (медіальної, внутрішньої кісточки).

Характерний хрускіт або клацання у поєднанні з різким болем у щиколотці та неможливість ступити на ногу можуть бути наслідком перелому. Швидко з'являється сильний набряк та гематома. Больові відчуття з часом не зменшуються і виникає патологічна рухливість суглоба. При натисканні на нього або малогомілкової кістки відчувається сильний біль.

Залежно від тяжкості травми перша допомога надається в наступній послідовності:

1. Ушкоджену кінцівку підняти та укласти на м'який валик.
2. При відкритому зламі накласти стерильну пов'язку, не деформуючи рану і не зміщуючи уламки кісток. Якщо є кровотеча, то вжити заходів для її припинення.
3. Зафіксувати суглоб за допомогою шин або інших підручних засобів.
4. На місце травми прикласти холод.
5. Зменшити больовий синдром за допомогою анальгетика.
6. Забезпечити доставку потерпілого до медичної клініки.

Точна діагностика та лікування проводиться в медичній установі.

Падіння або невдале приземлення після стрибка з підвертанням стопи – основні причини перелому кісточки.

Розтягування або розрив м'язів гомілки

Це надмірне розтягування, частковий або повний розрив м'язових волокон.

Різкий і сильний біль, який може супроводжуватися судомами, утрудненість рухів кінцівки, поява припухлості та гематоми в місці пошкодження та явна зміна форми гомілки – це головні ознаки розтягування або розриву.

Недостатньо розігріті м'язи, їхня підвищена жорсткість, слабкість або навпаки перетренованість – основні причини такої травми. Найчастіше це трапляється при інтенсивних бігових навантаженнях, різких прискореннях або стрибках. Різні присідання та інші аналогічні вправи з обтяженням у бодібілдингу нерідко призводять до таких ушкоджень.

Перша допомога полягає у забезпеченні нерухомого та зручного становища травмованої кінцівки. На гомілку прикладається холод і накладається пов'язка, що фіксує.

У легких випадках повну відсутність навантаження достатньо забезпечувати протягом двох або трьох днів. При розриві м'язів потрібно більш тривале медикаментозне лікування та застосування фізіотерапевтичних процедур.

Перед будь-якими змаганнями, тренуваннями або фізичними вправами обов'язково робити розминку, щоб розтягнути та розігріти мускулатуру.

2. Травми коліна

Колінний суглоб це найбільший і найбільш навантажений із усіх суглобів людини. Він має дуже непросту конструкцію і складається з безлічі різних елементів: кістки, хрящі та зв'язки, м'язові та нервові тканини, кровоносні судини. Усі активні рухи – ходьба, біг, стрибки, можливі лише за повної працездатності цього важливого органу.

Біль у коліні

Пульсуючий або постійний біль у коліні – це ознака порушення нормального функціонування одного або кількох його компонентів.

Больовий синдром може з'явитися відразу після травми або через деякий час. При цьому важко процес згинання або розгинання.

Удар або падіння на коліно може викликати різні запалення м'язових та сполучних тканин або їх розтягування. Такі види травматизму характерні для ігрових видів спорту. Біг та спортивна ходьба на середні та далекі дистанції з порушенням техніки або надмірно інтенсивні тренування можуть призвести до патологічних змін взаємного становища частин колінного суглоба.

Для усунення больових відчуттів та зменшення запального процесу прикладається холод. До встановлення діагнозу та призначення лікування припиняються всі навантаження на постраждалу ногу.

Зменшити ймовірність пошкоджень може виконання вправ, які покращують рухливість суглоба, підвищують пружність та еластичність його м'язових тканин та зв'язок.

Зміщення колінної чашки

Це аномальна зміна положення колінної чашки.

Відразу виникає різкий і не терпимий біль, коліно набуває неприродного вигляду. Повне зміщення походить від сильного удару, неповне – від несподіваного бокового нахилу чи різкого розвороту ноги.

Стрессовий перелом

Це руйнування кісток колінного суглоба внаслідок постійних інтенсивних навантажень, які не дозволяють своєчасно відновлюватися кістковим тканинам.

З'являються болючі відчуття в суглобі, які майже невідчутні в нерухомому стані і посилюються в русі та під навантаженням. За відсутності лікування вони стають постійними. Може виникнути набряк та гематома.

Щоб зняти гострий біль, слід прикласти до коліна холод. Для уточнення причин – звернутися до лікаря. Під час підтвердження діагнозу не допускати навантажень на пошкоджену кінцівку до закінчення періоду реабілітації.

Для запобігання розвитку цієї патології слід не допускати регулярних надмірних навантажень на колінні суглоби, завжди дотримуватися рекомендацій тренера при виконанні вправ.

Розрив передньої хрестоподібної зв'язки

Різкий скручуючий рух ноги призводить до надмірного натягу і розриву передньої хрестоподібної зв'язки. Виникає сильний больовий синдром та набряк передньої частини коліна. У ньому утрудняється свобода рухів, і втрачаються опорні функції ноги.

Причиною неприродного розвороту коліна часто буває падіння під час катання на лижах або сноуборді. У контактних видах спорту зіткнення із суперником теж нерідко призводять до таких травм.

Необхідно зафіксувати коліно тугою пов'язкою або шиною, прикласти холод і зручно розташувати травмовану ногу на піднесенні. Подальше лікування проводиться консервативними методами чи за допомогою хірургічного втручання. При неповному розриві період відновлення працездатності займає близько місяця, а у важких випадках може тривати півроку та більше.

3. Травми стегна та тазостегнового відділу

Стегнові кістки та кульшовий суглоб забезпечують усі рухові функції людини.

Стресовий перелом стегнової кістки

Це порушення нормального відновного процесу кісткової тканини стегнової кістки, викликане надмірними навантаженнями.

У початковий період біль виникає тільки при рухах стегна і відчувається в області паху та внутрішньої частини стегна. За умов збереження стресових умов больовий синдром посилюється і може настати повний перелом кістки.

Постійні посилені тренування або різке збільшення їх інтенсивності призводять до дисбалансу тонусу м'язів стегна і створюють підвищене навантаження, яке провокує виникнення втомного перелому.

При підозрі на стресовий перелом слід відразу звернутися до медичного центру для підтвердження діагнозу та отримання рекомендацій щодо лікування та відновлення працездатності.

Бурсіт кульшового суглоба

Це запалення однієї із синовіальних сумок кульшового суглоба.

У різних частинах зовнішньої сторони стегна відчувається гострий біль, який посилюється під час згинання та розгинання стегна.

Довгі інтенсивні навантаження на тазостегновий суглоб або його сильний забій при падінні можуть провокувати початок запального процесу в синовіальній сумці.

Необхідно припинити тренування, звести до мінімуму рух постраждалої кінцівки, і звернутися до медичного центру за консультацією фахівця.

Розтягування паху

Це часткове або повне руйнування сполучних тканин у місці кріплення довгого м'яза, що призводить, до стегнової або лобкової кістки.

Відразу виникає різкий біль і характерний хрускіт, який іноді супроводжується судомами, набряклістю та гематомою у місці ушкодження.

Слабка фізична підготовка та технічні помилки під час виконання вправ – це основні причини розтягування паху.

Для зменшення набряку та больового синдрому необхідно докласти холод і зафіксувати суглоб пов'язкою або шиною. На область пошкодження можна нанести знеболювальну мазь.

Розтягування м'язів задньої поверхні стегна

Це надрив одного з трьох м'язів задньої поверхні стегна (найчастіше двоголовий).

Поява ниючого болю та деяких обмежень при русі виникає у легких випадках. Різкий больовий синдром, значне обмеження рухливості множинні крововиливи по всій задній поверхні стегна – це ознаки тяжкого ступеня розтягування.

Ривкові навантаження та різкі прискорення при не розігрітій чи ослабленій мускулатурі – це типові причини таких травм.

Холодні компреси, пов'язка з еластичного бинта та обмеження навантаження на постраждалу кінцівку – це достатні заходи при легких ушкодженнях. У складних випадках слід звернутися до медичного фахівця для уточнення діагнозу та призначення лікування.

4.Травми спини та шиї

Перенапруга м'язів при заняттях з тяжкістю, падіння та різкі зміни положення тіла в просторі в ігрових та екстремальних видах спорту часто призводять до травми хребта, м'язів та зв'язок спини та шиї.

Поперекові болі

Це порушення нормального функціонування компонентів поперекового відділу спини (м'язів, зв'язок, хребців).

Гострий або тягнучий біль виникає в районі крижів і посилюється при ходьбі та сидінні, у разі утиску нервового закінчення може віддавати в ногу.

Надмірне навантаження на поперековий відділ при неправильній техніці виконання фізичних вправ або падіння на спину є основними причинами таких патологій.

Короткочасні і негострі болі найчастіше проходять після зменшення навантажень, застосування масажу та мазей, що розігрівають.

Стресовий перелом хребців поперекового відділу

Це порушення структури кісткової тканини хребців через постійні інтенсивні навантаження на нижню частину спини.

У початковій стадії симптоми аналогічні іншим варіантам поперекових болів. Відсутність лікування призводить до повного перелому і тоді біль різко посилюється при поворотах та нахилах. З'являється гіпертонус м'язів спини та набряк. При защемленні нервових закінчень може знижуватися чутливість та тонус окремих м'язів.

При підозрі на стресовий перелом слід припинити тренування та одразу звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та подальшого лікування.

Грижа міжхребцевого диска

Це часткова або повна втрата працездатності хребців через деформацію або руйнування його окремих компонентів.

З'являється постійний або періодичний больовий синдром у ураженій ділянці хребта, який посилюється при нахилах. Залежно від ділянки травми біль віддається у різні частини тіла (ягідниці, стегно чи плече). Також можуть виникати запаморочення, біль голови, оніміння пальців рук, відчуватися слабкість у ногах.

Тривале виконання фізичних вправ у незручній стійці та неконтрольовані зусилля при заняттях з тяжкістю можуть спровокувати таку патологію хребта.

5. Травми плеча

Це частина руки від ліктя до плечового суглоба, який має складну конструкцію і постійно зазнає значних навантажень і тому часто травмується.

Вивих плечового суглоба

Це зміщення головки кістки плеча, що призводить до втрати контакту з ложем лопатки та повної втрати працездатності суглоба.

Відразу виникає сильний біль, втрачається можливість контрольованих рухів плеча, з'являється візуально помітна зміна його форми та набряк.

Падіння на плече, удар або різка м'язова напруга в неприродному положенні руки – типові випадки вивиху плечового суглоба. Найчастіше це відбувається під час занять волейболом, баскетболом, кінним спортом або контактними єдиноборствами.

Насамперед необхідно забезпечити нерухомість суглоба та зручне положення руки за допомогою пов'язки (передпліччя зігнуте під 90 градусів до плеча).

Для зняття болю докласти холод і дати знеболюючий препарат. Щоб вправити вивих потерпілого, необхідно доставити до медичного закладу.

Перелом ключиці

Це руйнація кістки, яка з'єднує лопатку плеча та грудину.

Ушкодження супроводжується гострим болем на ділянці травми, який різко посилюється при звисанні плеча вниз.

Надмірне навантаження при падінні боком на пряму руку або плече часто призводить до такої травми.

Перша допомога полягає у знятті гостроти больового синдрому за допомогою анальгетика та іммобілізації зламаної ключиці. Для цього використовуються різні види пов'язок, що підтримують, які допомагають зменшити больові відчуття і попередити повторні пошкодження навколишніх тканин. Потерпілого необхідно максимально швидко доставити до медичної клініки.

Травма обертальної манжети плеча

Це пошкодження з'єднань одного або декількох м'язів манжети ротатора.

З'являються болючі відчуття в області плечового суглоба, які посилюється при будь-якому русі руки і можуть віддаватися в інші частини тіла (передпліччя, кисть, шию). Іноді відчувається слабкість і зменшується діапазон змін становища суглоба.

При незначному пошкодженні достатньо забезпечити спокій пошкодженої кінцівки та протягом перших двох днів періодично прикладати на плече холодний компрес. Потім використовувати мазі, що розігрівають. При гострому болю можливий розрив зв'язок і краще відразу звернутися до лікаря.

6. Травми ліктя, передпліччя, зап'ястя та кисті

Ці частини руки сприймають навантаження різної спрямованості та інтенсивності, здійснюють безліч силових і точно скоординованих рухів, приймають на себе ударні навантаження при падінні та виконанні опорних стрибків. Тому на них, за статистикою, припадає понад 50% усіх травм.

«Лікоть тенісиста»

Це порушення цілісності волокон згиначів кисті у місці з'єднання із зовнішньою стороною плечової кістки.

Виникає больовий синдром у ліктьовому суглобі, який посилюється при розгинанні або навантаженні на руку. Погіршується чутливість окремих ділянок передпліччя, з'являється м'язова слабкість та обмеженість рухів.

У легких формах пошкодження для відновлення повної працездатності достатньо усунення навантажень на лікоть та застосування: масажу суглоба, процедур, що прогрівають, протизапальних препаратів. Гострі та занедбані випадки потребують точної діагностики та лікування в медичній установі.

Ефективне розігрівання м'язів під час розминки, дозовані силові навантаження на м'язи передпліччя та регулярне використання розслаблюючих процедур (масаж, лазня) допомагає запобігти такій травмі.

Ліктева нейропатія

Це різні варіанти порушення функціонування ліктьового нерва.

У ліктьовому суглобі з'являється невелика болісна зона, яка поступово розширюється і переходить на долоню та внутрішню поверхню пальців, знижується їх чутливість та утруднюється розгинання, обмежуються рухи пензля.

Тривале нерухоме становище ліктя під навантаженням, вивихи та переломи кісток передпліччя, забиття та розтягнення – це головні причини цього невропатичного ураження.

У випадках незначного пошкодження ліктьового нерва застосовуються протизапальні мазі, сухе тепло та легкий масаж суглоба. При гострих симптомах лікування призначається лише лікарем.

Зниження тривалості статичного навантаження на лікоть та виконання спеціальних вправ для зміцнення м'язів та розтяжки сухожиль ліктьового суглоба знижує ризик розвитку вищезгаданої патології.

Перелом ліктя

Це позасуглобовий або внутрішньосуглобовий перелом одного з трьох кісткових фрагментів ліктьового суглоба.

У лікті одразу виникає больовий синдром. Залежно від виду ушкодження він може бути сильним або слабким. З'являється набряк і втрачається рухливість з'єднання.

Такий перелом відбувається при падінні на лікоть або прямому ударі в ділянку суглоба.

Необхідно провести іммобілізацію пошкодженої кінцівки та негайно забезпечити доставку потерпілого до медичної клініки.

Синдром зап'ястного каналу

Це порушення нормального функціонування серединного нерва внаслідок його здавлювання у карпальному каналі.

На першому етапі захворювання ночами в пальцях виникають больові відчуття та оніміння. Потім біль починає з'являтися вдень, посилюється при рухах кисті та починає поширюватися на долоню та передпліччя. Ускладнюються хапальні функції.

Основними причинами травми є забиття, розтягнення зв'язок, вивихи та переломи кісток кисті.

 

Насамперед потрібно забезпечити повний спокій пошкодженої кінцівки не менше ніж на два тижні. Для усунення набряку застосовуються холодні та протизапальні компреси.

Розтягування зап'ястя

Це часткове або повне порушення цілісності зв'язок зап'ястя.

Залежно від тяжкості пошкодження біль може бути сильним або слабовираженим. Обмежується чи зовсім блокується рухливість пензля. З'являється набряк, а у важких випадках – гематома.

Сильний удар, падіння на руки, надмірне навантаження на кисть під час підйому тяжкості або виконання фізичних вправ часто призводять до травми зв'язок зап'ястя.

Для зняття набряку та больового синдрому до місця ушкодження необхідно докласти холод та пов'язкою зафіксувати променево-зап'ястковий суглоб та долоню. У легких випадках іммобілізація, обмеження навантажень та застосування протизапальних препаратів дозволяють відновити працездатність протягом двох тижнів.

При сильних больових відчуттях обов'язково зверніться до спеціаліста до медичного центру для уточнення діагнозу.