Переломи у верхній третині стегнової кістки найчастіше трапляються внаслідок падіння або від прямого удару у бік стегна. Деякі патологічні стани, такі як остеопороз, рак або стресові травми можуть послабити кістки і зробити стегно більш ламким. У тяжких випадках перелом стегна у пацієнта може статися при стоянні на нозі та її скручуванні.
Пацієнт з переломом стегнової кістки відчуватиме сильний біль по зовнішній поверхні верхньої частини стегна або паху і значний дискомфорт при спробі зігнути, обертати стегно або стати на ногу.
Діагноз перелому шийки стегна, як правило, ставиться лікарем на підставі рентген знімку тазостегнового суглоба та стегнової кістки. У деяких випадках, якщо пацієнт травмується і скаржиться на біль у стегні, а на рентген знімку перелом не визначається, необхідно виконати МРТ. У цьому випадку магнітно-резонансна томографія МРТ може виявити прихований перелом.
Види переломів
Інтракапсулярний перелом
Ці переломи відбуваються на рівні шийки та головки стегнової кістки, і, як правило, усередині капсули. Капсула є м'яким тканинним конвертом, який містить змащувальну та поживну (синовіальну) рідину кульшового суглоба.
Цей перелом відбувається на рівні «шийки» кістки і може призвести до порушення кровопостачання кістки.
Міжвертальний перелом
Цей перелом характеризується лінією зламу між шийкою стегна та кістковим утворенням під назвою малий рожен. Лінії міжвертальних переломів зазвичай перетинаються в районі між малим вертелом та великим вертелом.
Підвертельний перелом
Цей перелом відбувається нижче малого рожна, в районі, який знаходиться між малим рожном і діафізом стегна на 5-7 нижче малого рожна.
Експертний висновок ортопеда-травматолога про вибір методу лікування переломів верхньо третини стегнової кістки
Нехірургічні (консервативні) методи лікування
Консервативне лікування переломів верхньої третини стегна полягає у тривалій іммобілізації та рекомендовано пацієнтам, яким з життєвих причин протипоказано оперативне лікування. Це переважно надто хворі люди з порушеними вітальними функціями, які не зможуть перенести будь-який вид анестезії. До цієї групи можна віднести пацієнтів, які до травми були візочками або прикутими до ліжка.Пацієнти мають постільний режим як варіант лікування цих переломів. Пацієнти повинні уважно стежити за ускладненнями, що можуть виникнути від тривалої іммобілізації. До ускладнень належать інфекції, пролежні, пневмонії, формування тромбів та недостатність харчування.
Хірургічне втручання
В даний час застосовуються різні техніки компресійного стабільно-функціонального остеосинтезу пластинами та гвинтами, стрижнями, а при необхідності виконується ендопротезування кульшового суглоба.
Перед операцією
Анестезією для операції може бути загальний наркоз із дихальною трубкою (ШВЛ), спинальна анестезія, комбіновані методи. Усі пацієнти, як правило, отримають антибіотики під час операції та протягом 24 годин після.
Виконуються відповідні аналізи крові, сечі, рентгенографію грудної клітки, ЕКГ до операції. Багато пацієнтів похилого віку можуть мати недіагностовані інфекцій сечовивідних шляхів, які можуть призвести до інфекції стегна після операції.
Рішення хірурга про те, як краще лікувати перелом буде ґрунтуватися на його досвіді та знайомстві з різними сучасними системами та методами, які доступні у його розпорядженні.
Інтракапсулярні переломи
При інтракапсулярних переломах стегна, хірург може прийняти рішення або зафіксувати перелом окремими гвинтами (чресшкірний пінінг) або використовувати один великий гвинт, який ковзає всередині циліндра пластини. Це компресія дозволить перелому стати стабільнішим. Іноді вторинний гвинт може бути доданий для більшої стабільності.
Міжвертальні переломи
Стержень для остеосинтезу поміщають безпосередньо в спиномозковий канал стегнової кістки через отвір, зроблений у верхній частині великого рожна. Компресійний гвинт міститься в шийку і головку стегна.
Переломи підвалів
Приклад остеосинтезу підлому пластиною та гвинтами.
Лікування травматичних та стресових переломів проксимального відділу стегнової кістки та кісток тазу, які можуть розвиватися у пацієнтів унаслідок гострої травми та проводиться індивідуально для кожного пацієнта за експертним висновком ортопеда-травматолога.
ua 
ru 